Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив колишньому заступнику начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора (ОГП) Дмитру Петрову в позові про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Таке рішення ухвалила суддя Олена Хома, визнавши вимоги позивача безпідставними.
Експравоохоронець намагався стягнути з Офісу Генпрокурора понад 48 тисяч гривень вихідної допомоги, а також середній заробіток за весь період нібито несвоєчасного розрахунку.
Під час судового розгляду з’ясувалося, що Дмитро Петров уже отримав значні виплати від держави. Раніше в межах іншої справи (№ 320/5210/21) на його користь було стягнуто понад 941 тисячу гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з листопада 2019 року по липень 2021 року.
Суд дійшов висновку, що повторна виплата за той самий часовий проміжок є неправомірною.
«Повторне стягнення середнього заробітку за один і той самий період є фактично подвійним притягненням до відповідальності, що прямо суперечить статті 61 Конституції України», — йдеться у висновку суду.
Окрім цього, матеріали справи доводять, що Офіс Генерального прокурора провів фактичний та повний фінансовий розрахунок із колишнім співробітником ще 24 грудня 2019 року. Відтак будь-які підстави для додаткових нарахувань після цієї дати відсутні.
Дмитро Петров обіймав керівну посаду в Генеральній прокуратурі України, яка згодом була реформована в ОГП. У листопаді 2019 року його звільнили на підставі закону «Про прокуратуру» в межах очищення влади (люстрації).
Проте колишній посадовець розгорнув масштабну судову кампанію з оскарження цього рішення. У період 2020–2021 років йому вдалося тимчасово поновитися на посаді через суд, а у 2024 році він знову працевлаштувався в Офіс Генерального прокурора.
До свого повернення в органи прокуратури Петров тривалий час працював на посаді заступника начальника Державної міграційної служби (ДМС) у Києві та Київській області. За даними журналістських розслідувань, за часів його роботи в міграційній службі посадовець міг бути причетним до корупційних схем, пов’язаних з організацією нелегальної міграції та отриманням неправомірної вигоди.
Фігурант неодноразово ставав об’єктом уваги розслідувачів через невідповідність офіційних доходів та реального способу життя. У його деклараціях фігурували:
Дорога нерухомість та елітні автомобілі;
Готівкові заощадження на суму до 10 мільйонів гривень.
Навколо статків посадовця виник черговий резонанс, коли НАЗК закрила доступ або видалила його майнові звіти з публічного реєстру, що викликало хвилю критики з боку антикорупційних активістів та представників ЗМІ.